Історія виникнення назви селища Саврань Коли виникла Саврань ? Від чого походить її назва ?
Про походження назви Саврані є різні твердження.
1. Назва "Саврань” безперечно тюркського походження. Від якого саме слова воно походить невідомо. В турецько-російському словнику зустрічається слово "SAVRA”, що в перекладі означає "спів”, але цього замало, щоб назву Саврані пов’язувати зі старими українськими співаками та співачками.
2. Про татарське походження слова "Саврань”—свідчить хоча б те, що в роки панування Золотої Орди в Середній Азії в долині річки Сир—Дар’ї серед інших міст відомо місто Саран. Про це місто говориться в книзі Б.Д.Грекова і А.Ю.Якубовського "Золотая Орда и ее падение”.
Можна гадати, що заснувавши на місці теперішнього районного центру давнє поселення, місцеве населення назву для нього запозичило у турків чи татар, але це не означає, що саме це поселення було татарським.
3. Ведучи бесіди з старожилами с. Саврані встановлене інше твердження про походження назви селища. Із прочитаних джерел, а саме "Історія Новоросійського краю” слідує, що земля, на якій зараз розміщена Саврань колись належала туркам та їх васалам татарам. Але татари теж були від турків і Кримський хан платив їм данину. В той час Османська імперія була могутньою державою і підкорила собі слабкі країни, так як Грецію, Болгарію, Албанію та інші. В ХІІ—ХІV ст.. Україна була під владою польських панів і тільки на о. Хортиця розташувалась вільна Запорізька Січ, яка нікому не підкорялася. Козаки не раз дошкуляли своїми набігами, але турки і татари не придавали цьому значення і в свою чергу також здійснювали нальоти на українські землі. Щоб захистити свої поселення від набігів козаків, турки вирішили встановити дозор на березі теперішньої річки Савранки, в тому місці, де зараз Саврань. Командиром дозору був призначений турецький
4. Яничар Саврасос—грек по національності, який не раз рішуче відбивав набіги козаків. Загинув Саврасос в черговій сутичці. В честь командира дозору турецькі воєначальники вирішили на місці дозору збудувати фортецю і назвали іменем Саврасоса. Згодом кругом фортеці почали будуватися оселі, і поступово тут виросло невелике селище ремісників і торгівців. Назвали його на відміну від назви фортеці Саврасос—Саврань.
5. Ще одне тлумачення слова "Саврань” дає професор Львівського державного університету, доктор історичних наук Я.Р.Шашкевич. Він вважає, що Саврань, можливо, перекладається з тюркської як "така, що волочиться”. Але треба зазначити, що тюркське слово "савран” за радловським словником є адекватне слову "сарбан”, що означає погонич верблюдів. Отже, можливо, що на території південно-східного Поділля на початку ХІV ст.. водились верблюди.
6. Ось ще один переклад топоніма "Саврані”, що по-тюркськи "Саврань”—означає яма. Коли піднятися на гору і подивитись на Саврань, вона ніби дійсно знаходиться у ямі, низовині.
Сьогодення САВРАНЩИНИ
Сьогодні Саранський район – лісова перлина Одеського регіону. Тут є все, що потрібно людині для життя і праці – чисте повітря, різноманітна флора і фауна, позитивна енергетика.
У Савранському районі налічується 21 населений пункт, який підпорядкований селищній і 10 сільським радам. Центр району – селище міського типу Саврань. Розташоване у межиріччі двох річок – Савранки та Південного Бугу.
Населення району складає 20,9 тис. чоловік, половина з якого – економічно активне. Район багатий на трудові ресурси. За національним складом в районі 95% населення – українці.
Природний потенціал району багатий на корисні копалини. В наявності значні запаси щебеня, якого в середньому за рік добувається до 30,0 тис. куб. м, а також глини і піску. Запаси цих кар’єрів у подальшому дадуть можливість розвивати виробництво будівельних матеріалів на місцевій здешевленій сировині (червоної цегли і силікату).
Сільське господарство – один з основних секторів економіки району, в якому зайнято 26% всього працездатного населення. На території району діє 26 агро формувань, 67 фермерських господарств. В районі є всі потенційні можливості для створення центра по вирощуванню цукрового буряка.
На території Савранського району функціонують п’ять промислових підприємств: ТОВ «Савранський завод продтоварів», друкарня, Одеський філіал ТОВ «Авантаж», який співпрацює з кількома італійськими фірмами, Державне підприємство «Саранське лісове господарство», одним із видів діяльності якого – промислове виробництво: виготовлення заготовок пиляних на експорт, заготовок для паркету на внутрішній ринок та яке має торгівельні відносини з фірмами Німеччини, Туреччини та США і з 2006 року введено в експлуатацію новий завод по виробництву хлібобулочних і кондитерських виробів.
Район повністю покритий мобільним зв’язком компаній Київстар, Інтертелеком, UMС, Life.
Останнім часом в районі проводиться робота по охороні культурних пам’яток. Виготовлено проект землеустрою і робочий проект реконструкції пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Гетьманівський дендропарк». В урочищі Савранського лісу неподалік від села Слюсареві росте дуб, якому скоро виповниться 600 років. Його висота 26 метрів, діаметр – 1,5 м. Місцеві жителі пишаються цим живим пам’ятником, що єднає віки. На шляху між селами Дубинове і Вільшанка знаходиться природне джерело «Огруд». Вода в ньому чиста, має приємні смакові якості і насичена мінеральними речовинами. В народі про неї говорять, що вона жива вода.
І мальовнича природа, і наявність цікавих історичних місць дають можливість розвивати на території Савранського району зелений туризм. Більш того є наявні необхідні природні ресурси для будівництва баз відпочинку.
У районі цінують українські традиції, народні і православні свята. Традиційні гуляння відбуваються на старий Новий рік, на Трійцю, в ніч на Івана Купала та інш
