Історія виникнення назви
селища Саврань Коли виникла Саврань ? Від чого походить її назва ?
Про походження назви Саврані
є різні твердження.
1. Назва "Саврань”
безперечно тюркського походження. Від якого саме слова воно походить невідомо.
В турецько-російському словнику зустрічається слово "SAVRA”, що в
перекладі означає "спів”, але цього замало, щоб назву Саврані пов’язувати
зі старими українськими співаками та співачками.
2. Про татарське походження
слова "Саврань”—свідчить хоча б те, що в роки панування Золотої Орди в
Середній Азії в долині річки Сир—Дар’ї серед інших міст відомо місто Саран. Про
це місто говориться в книзі Б.Д.Грекова і А.Ю.Якубовського "Золотая Орда
и ее падение”.
Можна гадати, що заснувавши на місці теперішнього районного центру давнє
поселення, місцеве населення назву для нього запозичило у турків чи татар, але
це не означає, що саме це поселення було татарським.
3. Ведучи бесіди з
старожилами с. Саврані встановлене інше твердження про походження назви селища.
Із прочитаних джерел, а саме "Історія Новоросійського краю” слідує, що
земля, на якій зараз розміщена Саврань колись належала туркам та їх васалам
татарам. Але татари теж були від турків і Кримський хан платив їм данину. В той
час Османська імперія була могутньою державою і підкорила собі слабкі країни,
так як Грецію, Болгарію, Албанію та інші. В ХІІ—ХІV ст.. Україна була під
владою польських панів і тільки на о. Хортиця розташувалась вільна Запорізька
Січ, яка нікому не підкорялася. Козаки не раз дошкуляли своїми набігами,
але турки і татари не придавали цьому значення і в свою чергу також здійснювали
нальоти на українські землі. Щоб захистити свої поселення від набігів козаків,
турки вирішили встановити дозор на березі теперішньої річки Савранки, в тому
місці, де зараз Саврань. Командиром дозору був призначений турецький
4. Яничар Саврасос—грек по
національності, який не раз рішуче відбивав набіги козаків. Загинув Саврасос в
черговій сутичці. В честь командира дозору турецькі воєначальники вирішили на
місці дозору збудувати фортецю і назвали іменем Саврасоса. Згодом кругом
фортеці почали будуватися оселі, і поступово тут виросло невелике селище
ремісників і торгівців. Назвали його на відміну від назви фортеці
Саврасос—Саврань.
5. Ще одне тлумачення слова
"Саврань” дає професор Львівського державного університету, доктор
історичних наук Я.Р.Шашкевич. Він вважає, що Саврань, можливо, перекладається з
тюркської як "така, що волочиться”. Але треба зазначити, що тюркське слово
"савран” за радловським словником є адекватне слову "сарбан”, що
означає погонич верблюдів. Отже, можливо, що на території південно-східного
Поділля на початку ХІV ст.. водились верблюди.
6. Ось ще один переклад топоніма
"Саврані”, що по-тюркськи "Саврань”—означає яма. Коли піднятися на
гору і подивитись на Саврань, вона ніби дійсно знаходиться у ямі, низовині.
Сьогодення САВРАНЩИНИ
Сьогодні Саранський район – лісова перлина Одеського регіону. Тут є все,
що потрібно людині для життя і праці – чисте повітря, різноманітна флора і
фауна, позитивна енергетика.
У Савранському районі налічується 21 населений пункт, який
підпорядкований селищній і 10 сільським радам. Центр району – селище міського
типу Саврань. Розташоване у межиріччі двох річок – Савранки та Південного Бугу.
Населення району складає 20,9 тис. чоловік, половина з якого –
економічно активне. Район багатий на трудові ресурси. За національним складом в
районі 95% населення – українці.
Природний потенціал району багатий на корисні копалини. В наявності
значні запаси щебеня, якого в середньому за рік добувається до 30,0 тис. куб.
м, а також глини і піску. Запаси цих кар’єрів у подальшому дадуть можливість
розвивати виробництво будівельних матеріалів на місцевій здешевленій сировині
(червоної цегли і силікату).
Сільське господарство – один з основних секторів економіки району,
в якому зайнято 26% всього працездатного населення. На території району діє 26
агро формувань, 67 фермерських господарств. В районі є всі потенційні
можливості для створення центра по вирощуванню цукрового буряка.
На території Савранського району функціонують п’ять промислових
підприємств: ТОВ «Савранський завод продтоварів», друкарня, Одеський філіал ТОВ
«Авантаж», який співпрацює з кількома італійськими фірмами, Державне
підприємство «Саранське лісове господарство», одним із видів діяльності якого –
промислове виробництво: виготовлення заготовок пиляних на експорт, заготовок
для паркету на внутрішній ринок та яке має торгівельні відносини з фірмами
Німеччини, Туреччини та США і з 2006 року введено в експлуатацію новий завод по
виробництву хлібобулочних і кондитерських виробів.
Район повністю покритий мобільним зв’язком компаній Київстар,
Інтертелеком, UMС, Life.
Останнім часом в районі проводиться робота по охороні культурних
пам’яток. Виготовлено проект землеустрою і робочий проект реконструкції
пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Гетьманівський
дендропарк». В урочищі Савранського лісу неподалік від села Слюсареві росте
дуб, якому скоро виповниться 600 років. Його висота 26 метрів, діаметр – 1,5 м.
Місцеві жителі пишаються цим живим пам’ятником, що єднає віки. На шляху між
селами Дубинове і Вільшанка знаходиться природне джерело «Огруд». Вода в ньому
чиста, має приємні смакові якості і насичена мінеральними речовинами. В народі
про неї говорять, що вона жива вода.
І мальовнича природа, і наявність цікавих історичних місць дають
можливість розвивати на території Савранського району зелений туризм. Більш
того є наявні необхідні природні ресурси для будівництва баз відпочинку.
У районі цінують українські традиції, народні і православні свята.
Традиційні гуляння відбуваються на старий Новий рік, на Трійцю, в ніч на Івана
Купала та інш
|